Як активісти захищають історичні земські школи Сіверщини: успіхи й виклики

Проблема руйнування унікальних пам'яток архітектури

Децілька років тому громадські активісти почали звертати увагу на катастрофічне становище історичних шкільних будівель, розташованих у селах Сіверщини та сусідніх регіонів. Ці споруди — не звичайні конструкції з цегли й бетону. Вони являють собою шедеври українського архітектурного модерну початку XX століття, створені талановитим архітектором і митцем. Однак багато з них поступово приходять в занепад, а органи влади часто реагують на тривоги громадян лише формальними відписками про брак бюджетних коштів.

Ситуація дійшла до того, що активісти змушені звертатися до судових установ і правоохоронних органів, щоб змусити адміністрації виконувати свої законні зобов'язання щодо охорони культурної спадщини. Перші результати таких дій вже проявляються.

Хто створив ці унікальні будівлі та чим вони цінні

Архітектор-визначник стилю — Опанас Сластіон

На рубежі 1910–1916 років один з найбільш прогресивних архітекторів України реалізував амбітний проєкт: будувати школи для сільського населення у традиційному народному стилі. Із 53 спроектованих та зведених будівель більшість розташована на територіях сучасних Чернігівської, Полтавської та Сумської областей.

Розпізнати його творіння легко — вони мають характерні шестикутні вікна і декоративні елементи, що імітують традиційну українську вишивку. Такий архітектурний підхід символізував глибокий зв'язок навчальних установ з народною культурою.

Визнання та поточний статус

На сьогодні понад 30 таких шкіл офіційно визнані пам'ятками архітектури різних рівнів охорони. Проте це — лише частина від всього масиву. Багато будівель залишаються незареєстрованими в охоронних реєстрах, що робить їх уразливими для знищення, переробок або небезпечної експлуатації.

Активісти наголошують: держава зобов'язана захищати усю цінну спадщину, а не розповсюджувати стандартні відписки про фінансові обмеження.

Стратегія громадських активістів: від документації до судів

Первинний етап — збір інформації та аргументів

Представники громадської організації здійснюють регулярні поїздки до кожної виявленої земської школи. Вони:

• Фотографують стан будівель та документують пошкодження;
• Збирають архітектурні матеріали й історичні дані;
• Готують експертні висновки про художну й історичну цінність;
• Складають детальні доповіді для регіональних органів влади.

Залучення представників органів публічної влади

На одному з ключових засідань Консультативної ради Чернігівської обласної адміністрації лідер громадської організації особисто презентувала матеріали про земську школу у селі Брагинці. Вона детально обґрунтувала археологічну, архітектурну і культурну значущість будівлі. Результат: рада рекомендувала включити цю пам'ятку до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.

Судовий захист як остання лінія оборони

Коли адміністративні способи впливу виявлялися недостатніми, активісти вирішили задіяти судову систему. Найбільш показовий приклад — справа щодо «Двокласної земської школи» в селі Макушиха (Прилуцький район). Громадяни звернулися до Прилуцької окружної прокуратури з проханням перевірити дотримання закону органами охорони спадщини.

Результат перевищив очікування: Чернігівський окружний адміністративний суд зобов'язав обласну адміністрацію виготовити облікову документацію та офіційно визнати статус цієї пам'ятки. Це створило прецедент для подальших аналогічних звернень.

Типові виклики, з якими стикаються активісти

Байдужість та системні відписки

Незважаючи на численні звернення до органів охорони спадщини, громадські діячі часто отримують однотипні відповіді:

1. Посилання на недостатність бюджету;
2. Твердження про складність документообігу;
3. Обіцянки розглянути питання «у наступних роках»;
4. Відсутність конкретних термінів і дій.

Руйнування під час чекання офіційних рішень

Драма полягає в тому, що під час многомісячного (а часто і багаторічного) адміністративного процесу будівлі продовжують руйнуватися. Протікаючі дахи, вибиті вікна, крадіжка деревяних елементів — це звичні проблеми неохоронюваних структур.

Кожен день промедління — це втрата невиправного матеріалу й авторського задуму.

Успіхи й перспективи 2026 року

Недавні перемоги

Окрім згаданих вище судових рішень, активісти успішно залучили Миргородську окружну прокуратуру для перевірки дотримання законів органами охорони щодо однокомплектної школи у селі Шевченкове. Це свідчить про зростаючу готовність правоохоронних органів підтримувати ініціативи громадськості.

Міжнародна реєстрація як перспективний крок

Найамбітніший проєкт, який стартує 2026 року, — це інтеграція земських шкіл Лохвицького земства до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом ЮНЕСКО. Цей статус надасть будівлям добавочний рівень міжнародного визнання й захисту.

Для реалізації цього плану активісти:

• Готують комплексну документацію разом із міжнародними партнерами;
• Шукають спеціалістів у галузі всесвітньої спадщини;
• Налагоджують контакти з глобальними мережами охорони культури;
• Залучають фінансування з іноземних джерел та грантових програм.

Як кожен громадянин може допомогти

Рятування історичної архітектури — справа не лише державних органів. Активне громадянське суспільство може значно прискорити процес:

1. Поширення інформації — розповідайте друзям про цінність цих будівель;
2. Документування стану — робіть фото та відео, фіксуйте пошкодження;
3. Правова допомога — якщо маєте досвід у судових чи адміністративних справах, пропонуйте підтримку;
4. Матеріальна підтримка — доповідайте про можливості грантів і пожертвувань;
5. Моніторинг — спостерігайте за будівлями й інформуйте активістів про ризики.

Земські школи Опанаса Сластіона — це не просто будівлі минулого, а окаски інтелектуальної й культурної спадщини українського народу. Їхнє збереження — обов'язок усього суспільства, від державних інституцій до кожного громадянина, який розуміє цінність історії та архітектури.

Якщо в вашому регіоні є подібні пам'ятки, не чекайте офіційних наказів — організуйте їх моніторинг, звертайтесь до органів влади, залучайте громадськість. Успіх приходить до тих, хто не здається перед системною байдужістю та упереджливо борсться за спадщину, яка належить нам усім.