Масштаби руйнування логістичної інфраструктури України у 2026 році
Російські ракетні обстріли перетворилися на найбільшу загрозу для розвитку економіки України. За останні 12 місяців пошкоджено понад 500 тисяч квадратних метрів складської та логістичної нерухомості — цифра, яка шокує своєю масштабністю. Такі обсяги втрат доводять, що противник цілеспрямовано атакує саме інфраструктуру, яка забезпечує товарообіг, постачання та експорт.
Проблема набула критичних розмірів: брак вільних складів обумовлює зростання вартості логістики, що неминуче позначається на цінах для бізнесу й умосно впливає на споживачів. Кожна втрачена локація — це втрачена можливість для експортерів, імпортерів і внутрішніх дистриб'юторів.
Порівняння масштабів: 2022 і 2026 роки
Логістичний сектор України пережив дві хвилі масивного руйнування. Перша припала на початкові місяці повномасштабної агресії, друга — розгортається нині з новою силою.
Втрати у першому році війни (2022)
До початку російської агресії Україна мала розвинену мережу сучасних складів. Загальна площа складів класу А і В становила приблизно 3,2 мільйона квадратних метрів — це була частина європейської логістичної системи, яка обслуговувала як внутрішній ринок, так і трансєвропейські маршрути.
Упродовж 2022 року російські обстріли призвели до знищення 600–700 тисяч м² складської нерухомості. Таке масштабне враження було частиною стратегії отримання максимального економічного збитку. На кінець року залишилось біля 2,6 мільйона м² функціонуючих складів, які ще здатні обслуговувати комерційні проєкти й бізнес-операції.
Новий етап атак: 2025–2026 роки
У період із середини 2023 до літа 2025 року спостерігалось відносне затишшя у атаках на логістичну інфраструктуру. Проте напрацьована тактика противника змінилась. З літа 2025 року й аж до теперішнього часу противник цілеспрямовано наносить удари по найбільшим складським комплексам і терміналам.
Першою великою атакою стали удари по відділенням та сортувальним центрам. Далі ворог переключився на інші великі складські мережі, розширюючи географію атак.
Географія та обсяги знищень у великих містах
Руйнування розподілене по основних логістичних хабах України:
- Київ й Київська область — основна мета атак через концентрацію складської нерухомості
- Львів — логістичний центр західних регіонів
- Одеса — портова логістика й міжнародна торгівля
- Харків — східні та північні маршрути
- Дніпро — центральна хімічна й промислова логістика
За останні 12 місяців у цих містах знищено близько 400–440 тисяч м² сухих і холодних складів класу А та В. Крім того, враховуючи поштові й спеціалізовані терміналити, втрати складають ще 100–120 тисяч м² поштової логістики.
Найбільша атака року: знищення логістичного комплексу AMTEL
19 липня 2026 року відбулась одна з найбільш руйнівних атак за весь період останнього року. Логістичний комплекс AMTEL у Білогородці під Києвом площею 100 тисяч квадратних метрів був повністю знищений.
«Найбільшою атакою за останній рік стало знищення AMTEL — сучасного логістичного комплексу, який обслуговував кількох великих орендарів, включаючи імпортерів вина й напоїв».
Комплекс обслуговував продукцію кількох великих орендарів, включаючи компанії, що працюють у сегменті імпорту й розподілу. Власники планують відбудову: термін будівництва двох черг має складати від 8 до 10 місяців. Проте відновлення цього об'єкта буде довгим і затратним процесом.
Фінансові втрати й економічні наслідки
Масштаб економічного збитку виявляється катастрофічним:
- 300 мільйонів доларів США — розмір інвестицій, втрачених у логістичні склади й нерухомість за останній рік
- 50 мільйонів доларів США — вартість нерухомості спеціалізованих поштових терміналів по всій Україні
Разом це складає 350 мільйонів доларів прямих фінансових втрат — сума, яка демонструє, як агресія цілеспрямовано атакує економічний потенціал держави.
Окрім прямих втрат, виникають непрямі витрати: збільшення логістичних витрат, уповільнення торгівлі, скорочення експортних можливостей.
Прогнози щодо зростання орендних ставок
Дефіцит складської площі, особливо в Київській області, неминуче призведе до зростання вартості оренди. Прогнозується підвищення орендних ставок на 10–12% у найближчі місяці та рік.
Таке зростання вартості логістичної інфраструктури становить додатковий тиск на бізнес, особливо на малі й середні компанії, які не мають резервних локацій.
Як бізнес адаптується до нових умов
Попри песимістичні прогнози, українські імпортери, дистриб'ютори й торговельні мережі мають досвід адаптації. За останні чотири роки вони навчилися децентралізувати свої запаси:
- Розподіл залишків по регіональних хабах — замість централізованого зберігання
- Переміщення запасів з інших регіонів — оптимізація логістичних маршрутів
- Використання розподільчих центрів ритейлерів — розподіл товарів прямо у торговельні мережі постраждалих регіонів
Таких заходів дозволяє мінімізувати вплив дефіциту складів на кінцевих споживачів. Це означає, що значна частина збільшеної вартості логістики не буде повністю перекладена на ціни для громадян.
Перспективи відновлення логістичної інфраструктури
Найблизчою задачею є швидка відбудова зруйнованих об'єктів. Компанії, що мають інвестиційні можливості, розпочинають проєкти реконструкції. Проте без державної підтримки й іноземного інвестування темп відновлення буде повільним.
Ключові напрями відновлення:
- Будівництво нових сучасних складів у безпечніших регіонах
- Модернізація вцілілої нерухомості із впровадженням захисних конструкцій
- Диверсифікація лікацій складів поза межами основних мішеней атак
- Розвиток туннельних і підземних складів для найціннішої продукції
Загальна оцінка ситуації
Руйнування логістичної інфраструктури України за останній рік досягло масштабів, порівнюваних з першим роком повномасштабної агресії. Понад 500 тисяч квадратних метрів сучасної складської нерухомості втрачено, економічні втрати складають сотні мільйонів доларів.
«Брак складів не буде різко позначатися на цінах для споживачів через адаптивність бізнесу та децентралізацію запасів, але вплив на логістичну стійкість держави є критичним».
Питання відновлення логістичної інфраструктури стає стратегічним для економічної безпеки й розвитку України. Кожен новий удар — це втрата не лише будівель, але й часу та інвестицій, необхідних для повноцінного розвитку держави в умовах сучасних викликів.
Як зберегти бізнес у цих умовах
Для компаній, які залежать від складської логістики, пропонуються наступні рекомендації:
- Розподіліти ризики — не зберігайте весь товар в одному місці
- Розвивайте регіональні партнерства — з'єднайтесь з місцевими дистрибьюторами й складськими мережами
- Інвестуйте в технології — автоматизація й облік допомагають мінімізувати втрати
- Слідкуйте за прогнозами — інформація про безпеку регіонів критична для планування
Адаптивність і швидке реагування на нові умови — це те, що дозволяє український бізнес залишатися на плаву в період воєнної агресії.
Часті запитання
Скільки складської нерухомості знищено в Україні за останній рік?
За останні 12 місяців знищено понад 500 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості України, включаючи 400–440 тисяч м² сухих і холодних складів класу А та В, а також 100–120 тисяч м² поштових терміналів у великих містах.
На скільки відсотків зростуть орендні ставки на складські приміщення?
Очікується підвищення орендних ставок на 10–12% у найближчі місяці через дефіцит складської площі, особливо в Київській області.
Які були найбільші втрати за останній рік?
Найбільшою атакою став удар по логістичному комплексу AMTEL у Білогородці площею 100 тисяч квадратних метрів 19 липня 2026 року. Загальні фінансові втрати складають 350 мільйонів доларів США.
Як бізнес адаптується до брака складів?
Компанії децентралізують свої запаси, розподіляючи їх по різних регіональних хабах та локаціях, що дозволяє мінімізувати вплив на споживачів та зберегти безперервність торговельних операцій.
Які є планування по відновленню знищених складів?
Власники відбудовуються за планами реконструкції, наприклад AMTEL відновлюватиметься протягом 8–10 місяців у дві чергу. Однак без державної підтримки й іноземних інвестицій темп відновлення залишатиметься повільним.
Порівнюються ли сучасні втрати з 2022 роком?
Так, обсяги руйнування за останній рік (500 тисяч м²) порівнюються з першим роком агресії (600–700 тисяч м² у 2022 році), що демонструє нову хвилю атак на логістичну інфраструктуру України.