Евакуація музейних колекцій за кордон: як зберегти українську культурну спадщину

Проблема повернення музейних колекцій до України

Російські атаки на культурні установи змусили українські музеї піти на надзвичайний крок — евакуювати найцінніші твори мистецтва за кордон. На сьогодні понад 2,3 тисячі предметів музейного фонду зберігаються у 17 інституціях восьми країн. Венеційські карети XVIII століття, живопис, скульптури, старовинні предмети мистецтва — все це вивезли для убезпечення від постійних обстрілів й артилерійських ударів по культурним центрам. Однак під час的евакуація розпочалася у 2022–2023 роках, перед музейниками постала нова проблема: чинне законодавство не передбачає довготривалого зберігання творів мистецтва за межами України.

Міжнародне законодавство та його обмеження

Усім музейникам та культурним діячам добре відома жорстка реальність: законодавство України не має прямої процедури для евакуації музейних колекцій. Мистецькі установи вимушені шукати обхідні шляхи — реєструвати вивезення творів як участь у виставках, оформлювати їх як об'єкти реставрації або наукової експертизи. Така практика створює величезний адміністративний тягар і не відбиває реальної ситуації на місцях.

За міжнародним законодавством строк тимчасового вивезення культурних цінностей не може перевищувати чотири роки. Це означає, що твори, вивезені у 2022–2023 роках, повинні повернутися в Україну у 2026–2027 років — незалежно від того, чи закінчилась війна, чи музеї мають безпечні місця для їхнього зберігання.

Що передбачає законопроєкт №14391

Культурні діячи звернулися до Верховної Ради з проханням ухвалити законопроєкт №14391, який дозволить подовжити строк зберігання музейних колекцій за кордоном на весь період дії воєнного стану. Цей документ мав би забезпечити необхідну правову базу для:

• Збереження творів мистецтва у безпечних умовах доти, поки повернення до України буде можливим
• Проведення необхідної реставрації без спішності та під тиском часу
• Захисту культурної спадщини від подальших ушкоджень
• Забезпечення правової прозорості операцій евакуації

Час стає критичним фактором

Однак Верховна Рада понад місяць не включає законопроєкт до порядку денного. Це створює критичну ситуацію для музейників, які планують подальші роботи зі збереження колекцій.

«Ми постійно шукаємо обхідні шляхи, щоб зробити те, для чого мала б існувати пряма й проста процедура. Закон мав би дозволяти це прямо, а не змушувати всіх удавати, що евакуація — це виставка», — наголошує голова правління Коаліції дієвців культури.

Час є найціннішим ресурсом у цій ситуації. Контракти з міжнародними партнерами розробляються протягом року, оформлення продовження зберігання займає 5–6 місяців, пошук фінансування потребує значних часових затрат. Якщо законопроєкти не будуть розглянуті й проголосовані найближчим часом, шанси музейників знайти партнерів для подовження збереження колекцій за кордоном наближатимуться до нуля.

Конкретні приклади музейних колекцій

Візьміть хоча б колекцію Музею Ханенків, одного з найзначніших мистецьких закладів України. У 2022 році до Польщі для реставрації вивезли венеційську карету XVIII століття — унікальний артефакт з дерева, шкіри, текстилю, обробленого різьбленням, розписом та позолотою. Зараз цей предмет зберігається у Баварії. Без належного правового забезпечення й гарантій, що повернення можна відкласти, такі твори мистецтва матимуть обмежені можливості для подальшої реставрації й консервації.

Навколишня обстановка: постійна загроза

Загроза для музеїв залишається цілком реальною й актуальною. Російські атаки систематично спрямовуються на культурні установи — від Одеського національного художнього музею до Харківського художнього музею. Обстріли виводять з ладу унікальні будівлі й можуть знищити колекції, що залишились на території України.

Ці факти підтверджують необхідність негайного вирішення проблеми через прийняття нового законодавства. Без цього музейники опиняться в ситуації, коли їм доведеться вибирати між порушенням міжнародних норм зберігання й ризиком повернути твори мистецтва у небезпечні умови.

Призив до дії: Верховна Рада повинна діяти

Час невпинно йде, і кожен день затримки законопроєкту №14391 скорочує можливості музейників. Культурні діячі наголошують: необхідна негайна дія органів влади. Включення документа до порядку денження Верховної Ради і його швидке прийняття — це не просто бюрократична процедура, а справа збереження національної культурної спадщини для майбутніх поколінь українців.

Тривалість конфлікту непередбачувана, але одне ясно: українська культура й мистецтво заслуговують на найвищий рівень захисту й піклування як у наші дні, так і в період після відновлення миру.