Аукціони МАФів в Одесі: як працює система і чи витіснить вона малий бізнес

Що передбачає новий проєкт аукціонів в Одесі

Міська адміністрація Одеси готує масштабні зміни у системі розміщення мобільних архітектурних форм — кіосків та павільйонів. Замість поточної практики автоматичного продовження контрактів орендарями пропонується перейти на відкриті електронні аукціони. Це означає, що кожна торговельна локація буде виставлятися на торги, де переважить той, хто запропонує найвищу ціну.

Проєкт розроблено з метою визначити справедливу ринкову вартість територій і збільшити надходження до міського бюджету. За словами міських депутатів-прихильників реформи, нинішня система фактично заморожує ринок — орендарі залишаються на місцях дедалі, без можливості для нових гравців увійти в бізнес.

Аргументи малого бізнесу проти аукціонів

Представники малого комерційного сектору і громадські організації висловлюють серйозні застереження щодо нових правил. Професійні асоціації підприємців стверджують, що система аукціонів прямує до концентрації ринку у руках великих мереж.

На сьогоднішній день в Одесі функціонує близько 2758 тимчасових споруд, які забезпечують понад 8000 робочих місць. Близько 24 тисяч одеситів отримують дохід від цього сектору. При переведенні системи на аукціони:

• Великі оператори матимуть фінансову можливість переплатити за перспективні локації
• Малі підприємці не зможуть конкурувати за місця у популярних зонах
• Відбудеться витіснення місцевого самозайнятого населення з ринку

«Якщо місця розподілятимуться виключно за принципом найбільшої запропонованої ціни, великі мережи завжди матимуть перевагу перед малим бізнесом. У результаті місцевих підприємців просто витіснять» — критичний тон дебатів у міськраді показує реальні побоювання бізнесу.

Чому депутати підтримують реформу

Прихильники аукціонів аргументують, що поточна система штучно утримує ренту на низькому рівні. Орендарі сплачують місту близько 60–70 гривень за квадратний метр, але потім перепродають місця в суборенду за десятки тисяч гривень. Така схема збагачує орендарів, але позбавляє міський бюджет надходжень.

Реформа передбачає:

1. Встановлення єдиного максимального строку договорів (наприклад, 5 років)
2. Надання мерії прав розривати контракти, якщо павільйон довше не працює
3. Проведення аукціонів для визначення справедливої ринкової ціни

За розрахунками депутатів, це дозволить істотно поповнити бюджет і створити рівні умови для конкуренції.

Захист прав чинних орендарів: що обіцяють органи влади

Мерія запевняє, що переговір не означатиме безпосереднього витіснення. Орендарі, які своєчасно оновлюють документи і дотримуються умов договору, можуть розраховувати на його продовження без участі в аукціоні. Юридичні консультанти міської ради вважають цей механізм таким, що мінімізує ризики для чинних підприємців.

Однак загальна практика показує, що гарантії на папері часто працюють інакше на практиці, особливо коли системні потреби змінюються.

Досвід Києва: як працює аукціонна система з червня 2024 року

Столиця впровадила електронні аукціони для розміщення МАФів понад півтора року тому. Результати показують як позитивні, так і негативні тенденції.

Прибутки для міста

Система дала чітко вимірювані результати:

• Понад 20 млн гривень надійшло до бюджету за рахунок аукціонів
• Розмір орендної плати визначається відкритими торгами, а не адміністративною рішенням
• Локації розподілюються прозоро і публічно

Структурні результати

На місці демонтованих кіосків міська влада організувала зелені зони та громадські простори. Це посприяло благоустрою вулиць та покращенню міського вигляду. Побоювання щодо монополізації поки не справдилися — більшість локацій виграють фізичні особи-підприємці (ФОПи), а не великі мережі.

Критичні проблеми

Однак реформа мала й серйозні наслідки:

• Кількість легальних торговельних місць скоротилася з близько 15 тисяч до всього 366 локацій для кіосків
• На місці демонтованих павільйонів виникла стихійна та нелегальна торгівля
• Поріг входу для нових підприємців зріс через дорожчу оренду, виготовлення нових павільйонів і благоустрій
• Виникли проблеми зі сміттям і благоустроєм на територіях після демонтажів

Ключові выводи для Одеси

Досвід Києва показує, що аукціонна система має двоєдину природу. З одного боку, вона справді збільшує дохід міста та робить розподіл прозорим. З другого боку, різко скорочує кількість легальних місць для малого бізнесу й штовхає частину торговців у тінь.

Перед запровадженням системи в Одесі важливо врахувати київський досвід: скорочення легальних локацій з 15 тисяч до 366 — це не лише переформатування бізнесу, а й втрата рабочих мест і надходжень від забіглого простого народу.

Міській раді варто розглянути компромісні варіанти:

• Зберегти певну квоту локацій для малого бізнесу без аукціонів або з преференціями
• Поступово переводити систему, замість кардинального переформатування
• Встановити максимальний рівень орендної плати для запобігання експоненціального зростання

Аукціонна система не є благом чи злом per se — все залежить від конкретного дизайну, соціальної політики міста й готовності органів влади захищати дрібних гравців на ринку.

Як готуватися підприємцям

Якщо проєкт буде прийнято, орендарям варто:

1. Переконатися в своєчасному оновленні всіх документів та лікідації порушень
2. Розрахувати фінансовий буфер на можливу переоцінку локації
3. Об'єднатися з іншими дрібними гравцями для лобіювання компромісних рішень
4. Підготуватися до можливого переходу на інші локації, якщо вихідна локація стане недоступною

Остаточне рішення залишається за міською радою Одеси. Наступні місяці покажуть, чи буде система розроблена з урахуванням соціальних наслідків, чи вона сліпо копіюватиме київський досвід.